Ви знаходитесь тут:
- Головна
- Профільне навчання
- Стан реалізації профільного навчання
Моніторингові дослідження
Відповідно до плану роботи на 2014 року Волинського інституту післядипломної педагогічної освіти у жовтні – листопаді центром зовнішнього незалежного оцінювання та моніторингових досліджень проведено вивчення результативності роботи з обдарованими дітьми в загальноосвітніх навчальних закладах нашого району. Метою моніторингу було вивчення загальних тенденцій в управлінській діяльності педагогічних колективів загальноосвітніх навчальних закладів щодо виявлення і відбору обдарованих дітей та надання їм соціально-педагогічної підтримки.
Моніторинговим дослідженням було охоплено 20 (55,5 %)навчальних закладів, відділ освіти райдержадміністрації.
Анкетуванням охоплено: 20 (55,5 %) керівників навчальних закладів, 1 працівник відділу освіти, 120 педагогів, які працюють в загальноосвітніх навчальних закладах району, 387 (81,6 %) учнів 9-х класів, 239 (89,1 %) учнів 11-х класів та батьків учнів 9 та 11 класів. Проведено аналіз роботи педагогічних колективів із обдарованими дітьми у 20 (55,5 %) навчальних закладах району.
Опитано 20 директорів (із них 9 – ЗОШ І-ІІІ ст., 6 – НВК, 1 – гімназія, 4 – ЗОШ І-ІІ ст.), 120 педагогів (із них 20 – вчителів математики, 20 – фізики, 20 – української мови та літератури, 20 – технічної праці, 20 – художньої культури, 20 – фізичного виховання).
Зупинимося конкретно на результатах проведення анкетувань керівників навчальних закладів.
Профільним навчанням охоплено 72% від загальної кількості учнів 10 – 11 класів. З них за природничим напрямком - 16,5% %, за філологічним навчається -41%, суспільно-гуманітарним -11 % учнів, технологічним -1,5%, спортивним -2%.
Прослідковується послідовність у поглибленому вивченні і у профілізації у Машівському , Вишнівському НВК «ЗОШ І-ІІІ ст..-дитячий садок», Любомльському НВК «ЗОШ І-ІІІст.-районна гімназія»,Любомльській ЗОШ І-ІІІст. № 3,№2 , Забузькій та Головненській ЗОШ І-ІІІст.
Опитано 335 учнів 9 кл. з 18 ЗОШ І-ІІІ ст. Серед опитаних найбільше школярів вибрали українську філологію ( 27%), біолого-хімічний та спортивний профіль (по 11%), правовий та військово-спортивний (по 7%), іноземну філологію та технологічний профіль( по 5%), математичний та художньо-естетичний (по 4%).
Філологічний профіль обрали учні Головненської (30%) ,Забузької (37%),Штунської ЗОШ І-ІІІ ст.(100%), Гущанського НВК «ЗОШ І-ІІІст.- дитячий садок»(25%), Римачівського (25%), Рівненського НВК «ЗОШ І-ІІІст.- дитячий садок» (100%).
Школярі Хворостівської ЗОШ І-ІІІ ст. надали перевагу фізико-математичному профілю ( 43%).
Виявили бажання навчатися за біолого-хімічним профілем 38% учнів Любомльської ЗОШ І-ІІІст. № 3 та 50% учнів Олеської ЗОШ І-ІІІ ст.
Хотіли б здобувати освіту за правовим профілем вихованці Любомльської ЗОШ І-ІІІст.№ 2 –(32%) та Згоранської ЗОШ І-ІІІст.( 19%).
Технологічному профілю надали перевагу 44% школярів Куснищанської ЗОШ І-ІІІст., інформативно-технологічному – 32% гімназистів.
Вибрали спортивний профіль учні Гущанського НВК « ЗОШ І-ІІІст.- дитячий садок»та Зачернецької ЗОШ І-ІІІст. (по 25%), Полапівської ЗОШ І-ІІІст.– 27%, Вишнівського НВК «ЗОШ І-ІІІст.-дитячий садок» – 41%, військово-спортивний – (36%) в Нудиженському НВК «ЗОШ І-ІІІст.- дитячий садок»
Учні також вказують на те, що вибір профілю навчання здебільшого зумовлений їхнім самостійним вибором, порадою батьків, рідше – впливом адміністрації школи, класного керівника чи друзів.
Найбільше з боку адміністрації виявляється вплив у Машівському НВК «ЗОШ І-ІІІ ст..- дитячий садок»( 44%), і, напевно, це свідчить про деяку упередженість адміністрації у виборі профілю навчання школярів.
Стверджують, що профіль навчання пов'язаний з майбутньою професією 52% опитаних учнів. Найбільше таких школярів у Машівському НВК «ЗОШ І-ІІІ ст..- дитячий садок» ( 89%), Штунської ЗОШ І-ІІІ ст. –(82%), Римачівському НВК «ЗОШ І-ІІІст.-дитячий садок» ( 75%); найменше – в Олеській ЗОШ І-ІІІ ст. (20%), Гущанському НВК «ЗОШ І-ІІІст.-дитячий садок» (31%), Рівненському НВК «ЗОШ І-ІІІст.- дитячий садок» (36%).
Частина опитаних обрали профіль навчання не у відповідності з майбутньою професією, то виникає питання ,чи доцільно його запроваджувати.
Опитування виявило в цілому позитивне ставлення учнів до викладання профільних предметів (77%). Найбільше задоволені рівнем викладання школярі Забузької ЗОШ І-ІІІ ст. ( 100%), Хворостівського та Рівненського НВК «ЗОШ І-ІІІст.- дитячий садок»( по 93%).
Іншим вразливим аспектом упровадження профільного навчання, на думку респондентів, є інформування щодо ринку праці, умов подальшого навчання у вищих навчальних закладах. Рівень сформованості професійної мотивації учнів залежить безпосередньо від їхньої поінформованості щодо запитів та потреб на ринку праці.
В цілому лише 44% опитаних володіють інформацією про вищі навчальні заклади, що є в регіоні та про умови вступу до них. Знайомі з інформацією про місцевий ринок праці лише 27% школярів.
Слід більше уваги приділяти профорієнтаційній роботі Рівненському , Римачівському , Гущанському НВК «ЗОШ І-ІІІст.- дитячий садок» Недостатньо знайомі з місцевим ринком праці вихованці Олеської ЗОШ І-ІІІ ст., зовсім не знайомі учні Забузької ЗОШ І-ІІІ ст. та Рівненського НВК «ЗОШ І-ІІІст.- дитячий садок»
Також проведено моніторингові дослідження серед 20 керівників ЗОШ І-ІІІ ст. Значна частина директорів вважає, що система допрофільної підготовки починається з 1-4 кл. – 11%, з 5 кл. – 6%, 7кл. – 22%, 8кл. – 67%, 9кл. – 22%.
Результати опитування показали, що найчастіше допрофільна підготовка здійснюється через факультативи ( 89%), курси за вибором ( 39%), поглиблене вивчення предметів ( 33%).
Важливою умовою впровадження профільного навчання в ЗНЗ є формування в учнів стійкого інтересу до вибору профільного навчання.
На запитання щодо можливості у виборі профілів навчання в закладах освіти директори відповіли, що найбільш вагомим є результати діагностування та кадрове забезпечення (по 72%).
Під час комплектування профільних класів найчастіше враховуються бажання учнів ( 89%) та бажання батьків (78%).
Серед проблем, які назвали керівники шкіл ,найбільше (72%) слабке матеріально-технічне забезпечення, 44% - вважають незацікавленість учнів і 28% - незацікавленість батьків.
Щодо організації профільного навчання в роботі з батьками часто використовується анкетування .
Керівникам шкіл варто подбати про урізноманітнення форм роботи з батьками, більше уваги приділити просвітницькій роботі, проводити загальношкільні конференції для батьків типу «Сім’я, школа, вибір професії».
Аналіз анкет батьків старшокласників засвідчує, що вибір профілю навчання учнями частіше пов'язаний з наявним інтересом дитини до вивчення предмета
( 25%), а також попереднім вибором ВНЗ (21%), але найбільше за бажаннями та інтересами учнів ( 45%). Допрофільна підготовка стала вирішальною при виборі майбутнього профілю лише для 11% батьків.
Найчастіше при виборі профілю враховують бажання та інтереси дітей батьки з Олеської ЗОШ І-ІІІ ст., Куснищанської ЗОШ І-ІІІ ст., Любомльської ЗОШ І-ІІІ ст. № 2, Головненської ЗОШ І-ІІІ ст., Штунської ЗОШ І-ІІІ ст. та Римачівського НВК»ЗОШ І-ІІІст.-дитячий садок». Інтерес до предмета є вирішальним у батьків Штунської ЗОШ І-ІІІ ст., Вишнівського , Нудиженського НВК. «ЗОШ І-ІІІст.- дитячий садок», Любомльського НВК «ЗОШ І-ІІІ ст..-районна гімназія». Володіють інформацією про вузи та умови вступу до них лише 47% батьків. Найкраще з цим ознайомлені батьки у Римачівському НВК «ЗОШ І-ІІІ ст..-дитячий садок», Куснищанській та Згоранській ЗОШ І-ІІІ ст.., найменше - батьки Машівського НВК «ЗОШ І-ІІІст.- дитячий садок» та Зачернецької ЗОШ І-ІІІ ст.
Про стан місцевого ринку праці знають лише 49 % батьків. Найбільш компетентні в цьому батьки Куснищанської , Згоранської , Хворостівської , Штунської ЗОШ І-ІІІ ст. та Машівського НВК «ЗОШ І-ІІІ ст..-дитячий садок». Найменше ознайомлені з можливістю трудовлаштування для своїх дітей батьки Забузької ЗОШ І-ІІІ ст. та Рівненського НВК «ЗОШ І-ІІІст.-дитячий садок»
Відстеження показників за напрямами навчання дає змогу порівняти якість знань учнів та відмітити позитивну динаміку її росту по кожному з напрямків.
Слід зазначати, що кількість профільних класів і дітей-старшокласників, що навчаються в них, щороку зменшується. Така негативна динаміка зумовлена перш за все зменшенням кількості дітей у старших класах, неможливістю поділу на групи відповідно до інтересів дітей і батьків.